Сироп Подорожника 130 г — Инструкция по применению
IНСТРУКЦIЯ
для медичного застосування лікарського засобу
СИРОП ПОДОРОЖНИКА
Склад:
діючі речовини: екстракт подорожника ланцетовидного листя, екстракт мальви квіток, кислота аскорбінова;
5 мл (6,6 г) сиропу містить екстракту подорожника ланцетовидного листя (Plantaginis lanceolatae folia) (1:5) (екстрагент – вода) 1,25 г, екстракту мальви квіток (Malvae sylvestris flov) (1:5) (екстрагент – вода) 1,25 г, кислоти аскорбінової 0,065 г;
допоміжні речовини: метилпарабен (Е 218), пропілпарабен (Е 216), етанол 96 %, цукор кондитерський.
Сироп містить 0,45 % етанолу.
Лiкарська форма. Сироп.
Основні фізико-хімічні властивості: cиропоподібна рідина темно-малинового або червонувато-коричневого кольору зі специфічним запахом і смаком. В процесі зберігання можливе випадання осаду.
Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовуються при кашлі та простудних захворюваннях. Препарати подорожника. Код АТХ R05С А17.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Комплексний муколітичний, відхаркувальний, антибактеріальний та імуностимулюючий препарат, що містить водні екстракти подорожника ланцетовидного та мальви, а також аскорбінову кислоту. Активними речовинами листя подорожника є слизи, іридоїдні глікозиди (аукубін), сапоніни, флавоноїди, полісахариди і органічні кислоти. Сапоніни та інші активні речовини екстракту подорожника стимулюють секрецію бронхіальних залоз, збільшуючи таким чином кількість мокротиння і знижуючи її в’язкість. Слизи утворюють захисний шар, зменшуючи подразнення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, підвищують муколітичний ефект, знижують подразнення кашльових рецепторів, є бар’єром для інфекції. Екстракт подорожника, завдяки вмісту іридоїдних глікозидів, флавоноїдів та органічних кислот, чинить також імуностимулюючу, протизапальну, знеболювальну, антигіпоксичну, антибактеріальну та противірусну дію.
Екстракт мальви, завдяки вмісту слизу, флавоноїдів, фенольних кислот, антоціанозидів, антоціанідинів танінів, утворює захисну плівку на слизовій оболонці дихальних шляхів, зменшує запалення та подразнення, полегшує дихання, зменшує непродуктивний кашель.
Аскорбінова кислота є антиоксидантом, бере участь у синтезі колагену, зміцнює стінки судин, підвищує неспецифічний імунітет, знижує загальну інтоксикацію організму. Широко використовується у лікуванні та профілактиці респіраторних захворювань.
Фармакокінетика. Не вивчалась.
Клінічні характеристики.
Показання.
Нав’язливий непродуктивний кашель різної етіології, у тому числі при інфекційних захворюваннях органів дихання у дорослих і дітей, кашель, спричинений тютюновим димом та іншими подразниками.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до активних речовин чи до будь-якого неактивного компонента, що входить до складу цього препарату. Сечокам’яна хвороба. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, включаючи рефлюкс-езофагіт, гастрит із підвищеною кислотністю, виразка шлунка та дванадцятипалої кишки. Тяжкі захворювання нирок.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Екстракт подорожника ланцетовидного листя та екстракт мальви квіток.
Невідома.
Аскорбінова кислота.
Одночасне застосування із антацидами, що містять алюміній, може збільшити виведення алюмінію із сечею. Не рекомендується застосовувати таку комбінацію, особливо пацієнтам із захворюванням нирок в анамнезі.
Аскорбінова кислота підвищує абсорбцію заліза.
Супутній прийом із дефероксаміном сприяє виведенню заліза. Застосування високих доз аскорбінової кислоти хворим, які застосовують дефероксамін, може спричинити захворювання серця (такі як кардіоміопатія та застійна серцева недостатність). У випадку такої комбінації добова доза аскорбінової кислоти не має перевищувати 200 мг, рекомендований ретельний нагляд за функцією серця. Не слід застосовувати аскорбінову кислоту пацієнтам із серцевою недостатністю, які проходять лікування дефероксаміном. Не застосувати аскорбінову кислоту протягом першого місяця лікування дефероксаміном.
Прийом високих доз аскорбінової кислоти (1 г) гальмує дисульфірам-алкогольну реакцію у пацієнтів, хворих на алкоголізм, які проходять лікування дисульфірамом.
Аскорбінова кислота зменшує абсорбцію амфетаміну через вплив на рН шлунка.
Аскорбінова кислота підвищує загальний кліренс етилового спирту.
Високі дози аскорбінової кислоти порушують виведення мексилетину нирками через зміну рН сечі. Слід ретельно наглядати за пацієнтами у разі супутнього застосування мексилетину та високих доз аскорбінової кислоти.
Високі дози аскорбінової кислоти можуть впливати на рН сечі та підвищують ризик виникнення кристалурії при лікуванні сульфонамідами.
Особливості застосування.
Препарат містить цукор, тому не рекомендується хворим на цукровий діабет.
При появі задишки, лихоманки чи гнійного мокротиння слід звернутися за консультацією до лікаря.
Не слід перевищувати рекомендовані дози.
Високі дози аскорбінової кислоти підсилюють виділення оксалатів із сечею, таким чином підвищуючи ризик формування в сечі оксалатних каменів. Ризик є надзвичайно низьким у здорових пацієнтів, особливо при застосуванні аскорбінової кислоти менше 1 г на добу. При сечокам’яній хворобі та гіпероксалурії добова доза аскорбінової кислоти не має перевищувати 1 г, враховуючи харчування та харчові добавки.
При застосуванні аскорбінової кислоти у великих дозах потрібен контроль функції нирок. Пацієнтам із захворюванням нирок в анамнезі слід з обережністю застосовувати препарат, враховуючи вміст вітаміну С у продуктах харчування та харчових добавках.
