Амприл HD 5 мг/25 мг №30 таблетки — Инструкция по применению
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
АМПРИЛ® HD>
(AMPRIL® HD)
Склад:
1 таблетка містить 5 мг раміприлу та 25 мг гідрохлоротіазиду;
допоміжні речовини: натрію гідрокарбонат, лактози моногідрат, натрію кроскармелоза, крохмаль прежелатинізований, натрію стеарилфумарат.
Лікарська форма. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Код АТС. Комбіновані лікарські засоби інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту. Раміприл і діуретики. Код АТС С09В А05.
Клінічні характеристики.
Показання.
Лікування артеріальної гіпертензії. Застосування цієї фіксованої комбінації показано пацієнтам, у яких артеріальний тиск не контролюється належним чином при монотерапії раміприлом або гідрохлоротіазидом.
Підвищена чутливість до раміприлу або до будь-якої іншої речовини, що входить до складу цього препарату, а також до інших інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту;
– підвищена чутливість до гідрохлоротіазиду або інших сульфонамідів;
– підвищена чутливість до інших тіазидних діуретиків;
– печінкова енцефалопатія, тяжке порушення функцій печінки;
– гіпотензія або гемодинамічно нестабільний стан;
– анурія;
– наявність в анамнезі ангіоневротичного набряку (спадкового, ідіопатичного чи раніше перенесеного на тлі застосування інгібіторів АПФ або антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ);
– первинний гіперальдостеронізм;
– екстракорпоральне лікування, що призводить до контакту крові з негативно зарядженими поверхнями;
– значний двосторонній стеноз ниркових артерій чи стеноз ниркової артерії при єдиній функціонуючій нирці;
– тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну
– клінічно значущі порушення електролітного балансу, які можуть погіршитись після лікування препаратом Амприл® HD;
– вагітні або жінки, які планують завагітніти (див. «Застосування при вагітності або годуванні груддю»).
Спосіб застосування та дози.
Препарат рекомендується приймати 1 раз на добу в один і той самий час, бажано вранці. Препарат можна приймати до, під час та після їди, оскільки прийом їжі не впливає на біодоступність препарату. Таблетку не можна розжовувати чи розламувати, а слід ковтати цілою, запиваючи рідиною (не менше півсклянки).
Пропущені дози
Якщо дозу препарату пропущено, її слід прийняти якомога швидше. Однак, якщо факт пропуску дози виявлено на момент, близький до часу прийому наступної дози, то тоді не варто приймати пропущену дозу, а дотримуватися схеми регулярного дозування. Не слід подвоювати дозу.
Пацієнти з порушенням функції нирок
Через наявність гідрохлоротіазидного компонента препарат протипоказаний пацієнтам із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну Протипоказання»).
Пацієнти з порушенням функції нирок можуть потребувати зменшення доз препарату Амприл® HD 5 мг/25 мг. Пацієнтам з рівнями кліренсу креатиніну у діапазоні від 30 до 60 мл/хв слід лікуватись тільки комбінацією найнижчих фіксованих доз раміприлу та гідрохлоротіазиду після монотерапії раміприлу. Максимальними дозволеними дозами є 5 мг раміприлу та 25 мг гідрохлоротіазиду на добу.
Пацієнти, які приймають діуретики
Рекомендується приділяти увагу пацієнтам, які супутньо приймають діуретики, оскільки після початку лікування може розвинутись артеріальна гіпотензія. Перед тим як почати лікування препаратом, слід зменшити дозу діуретика або припинити його застосування.
Пацієнти з порушеннями функції печінки
У пацієнтів з легкими та помірними порушеннями функції печінки лікування препаратом слід розпочинати під ретельним медичним контролем. Максимальні щоденні дози становлять 2,5 мг раміприлу та 12,5 мг гідрохлоротіазиду.
Амприл® HD 5 мг/25 мг протипоказаний у випадках тяжкого порушення функції печінки (див. розділ «Протипоказання»).
Пацієнти літнього віку
Початкова доза повинна бути нижчою, наступне титрування дози має бути більш поступовим, з огляду на вищу ймовірність виникнення побічних реакцій, особливо у хворобливих пацієнтів літнього віку старше 70 років.
Побічні реакції.
Профіль безпечності комбінації раміприлу та гідрохлоротіазиду включає побічні реакції, що з’являються у випадку гіпотензії та/чи гіповолемії через підвищений діурез. Діюча речовина раміприл може викликати стійкий сухий кашель, а активна речовина гідрохлоротіазид може порушувати метаболізм глюкози, ліпідів та сечової кислоти. Дві діючі речовини мають зворотні ефекти на рівень калію у плазмі крові. Серйозні побічні реакції включають ангіоневротичний набряк чи анафілактичну реакцію, порушення функції нирок чи печінки, панкреатит, тяжкі реакції на шкірі та нейтропенію/агрунолоцитоз.
Частоту побічних реакцій визначено із застосуванням наступної класифікації:
– Дуже часто (³1/10);
– Часто (³1/100 —
– Нечасто (³1/1000 —
– Рідко (³1/10000 —
– Дуже рідко (
У межах кожної групи побічні реакції зазначені у порядку зменшення серйозності
|
Часто |
Нечасто |
Дуже рідко |
Невідомо |
Порушення з боку серцевої системи
|
|
Ішемія міокарда, включаючи стенокардію, тахікардію, аритмію, прискорене серцебиття, периферичний набряк |
|
Інфаркт міокарда |
Порушення з боку кровоносної та лімфатичної систем |
|
Зменшення кількості лейкоцитів, зниження числа еритроцитів, зниження гемоглобіну, гемолітична анемія, зниження кількості тромбоцитів |
|
Пригнічення функцій кісткового мозку, нейтропенія, включаючи агранулоцитоз; панцитопенія; еозинофілія, гемоконцентрація у випадку гіповолемії |
Порушення з боку нервової системи |
Головний біль, запаморочення.
|
Вертиго, парестезія, тремор, порушення рівноваги, відчуття печіння, дисгевзія, агевзія |
|
Церебральна ішемія, включаючи інсульт і транзиторна ішемічна атака; порушення психомоторних функцій, паросмія |
Порушення з боку органів зору |
|
Порушення зору, включаючи нечіткість зору, кон’юнктивіт |
|
Ксантопсія, сльозовиділення внаслідок дії гідрохлоротіазиду |
Порушення з боку органів слуху та рівноваги |
|
Дзвін у вухах |
|
Порушення слуху |
Респіраторні, торакальні та медіастинальні порушення |
Непродуктивний, подразнюючий кашель, бронхіт |
Синусит, задишка, закладеність носа |
|
Бронхоспазм, включаючи загострення бронхіальної астми; алергічний альвеоліт, некардіогенний набряк легенів унаслідок дії гідрохлоротіазиду |
Порушення з боку шлунково-травного тракту |
|
Запальні явища у шлунково-кишковому тракті, розлади травлення, біль у животі, диспепсія, гастрит, нудота, запор, гінгівіт унаслідок дії гідрохлоротіазиду
|
Блювання, афтозний стоматит, глосит, діарея, біль у верхній частині живота, сухість у роті
|
Панкреатит (при поодиноких випадках повідомлялося про летальні наслідки при застосуванні інгібіторів АПФ), підвищення рівня ферментів підшлункової залози, ангіоневротичний набряк тонкого кишечнику, сіалоаденіт унаслідок дії гідрохлоротіазиду |
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів |
|
Порушення функції нирок, включаючи гостру ниркову недостатність, збільшення частоти сечовипускання, підвищення рівня сечовини та креатиніну у крові |
|
Погіршення перебігу фонової протеїнурії, інтерстиціальний нефрит унаслідок дії гідрохлоротіазиду |
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин |
|
Ангіоневротичний набряк: у дуже виняткових випадках, обструкція дихальних шляхів у результаті ангіоневротичного набряку може мати летальний наслідок; псоріатичний дерматит, гіпергідроз, екзантема, зокрема макулопапульозна; свербіж; алопеція |
Пурпура |
Токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, поліморфна еритема, пемфігус, загострення псоріазу, ексфоліативний дерматит, реакція світлочутливості, оніхолізис, пемфігоїдна чи ліхеноїдна екзантема чи енантема, кропив’янка, системний червоний вовчак унаслідок дії гідрохлоротіазиду |
Порушення з боку скелетно-м’язового апарату та сполучної тканини |
|
Міалгія |
|
Артралгія, спазми м’язів, слабкість м’язів, тетанічні судоми унаслідок дії гідрохлоротіазиду |
Порушення метаболізму та травлення |
Декомпенсація &n |