Триметазидин 20 мг N60 таблетки — Инструкция по применению
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
Триметазидин-аСтРАфарм
(Trimetazidin-aStRApharm)
Склад:
діюча речовина: trimetazidine;
1 таблетка містить триметазидину дигідрохлориду 20 мг;
допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, маніт Е 421, повідон, тальк, магнію стеарат, покриття «СелеКоат™» (гіпромелоза, поліетиленгліколь (макрогол) 6000, титану діоксид Е 171), барвник «Азорубін» (кармоїзин) Е 122, барвник «Жовтий захід FCF» Е 110.
Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки круглої форми з двоопуклою поверхнею, вкриті оболонкою червоного кольору. На розломі видно два шари.
Фармакотерапевтична група.
Кардіологічні препарати. Триметазидин. Код АТХ С01Е В15.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Механізм дії.
Завдяки збереженню енергетичного метаболізму у клітинах, які потерпають від гіпоксії або ішемії, триметазидин запобігає зменшенню рівня внутрішньоклітинного АТФ, забезпечуючи тим самим належне функціонування іонних насосів i трансмембранного натрiєво-калiєвого потоку при збереженні клітинного гомеостазу.
Триметазидин гальмує β-окиснення жирних кислот, блокуючи довголанцюгову 3-кетоацил-КоА тiолазу (3-КАТ), що підвищує окиснення глюкози. У клітинах в умовах ішемії процес отримання енергії шляхом окиснення глюкози потребує менше кисню порівняно з процесом отримання енергії шляхом β-окиснення жирних кислот. Посилення процесу окиснення глюкози оптимізує енергетичні процеси у клітинах та відповідно підтримує достатній метаболізм енергії в умовах ішемії.
Фармакодинамічні ефекти.
У пацієнтів з ішемічною хворобою серця триметазидин діє як метаболічний агент, зберігаючи внутрішньоклітинні рівні високоенергійних фосфатів у міокарді. Ефекти досягаються без супутніх гемодинамічних ефектів.
Фармакокінетика.
Максимальна концентрація триметазидину в крові спостерігається в середньому через 5 годин після прийому препарату. Упродовж доби концентрація триметазидину в плазмі крові стабільна: протягом 11 годин після прийому препарату – не менше 75 % максимальної концентрації. Стан стабільної концентрації встановлюється найпізніше через 60 годин. Вживання їжі не впливає на фармакокiнетичнi характеристики триметазидину. Об’єм розподілу становить 4,8 л/кг. Зв’язування з білками низьке: за даними вимірювань in vitro – 16 %.
Триметазидин виводиться в основному iз сечею, переважно у незміненій формі. Період напiввиведення становить в середньому 7 годин для здорових молодих добровольців та 12 годин – для осіб віком від 65 років. Повне виведення триметазидину є результатом ниркового кліренсу, який безпосередньо корелюється із кліренсом креатиніну, та меншою мірою, є результатом печінкового кліренсу, який з віком зменшується.
Особливі групи пацієнтів.
Пацієнти літнього віку. У пацієнтів літнього віку можливе підвищення концентрації триметазидину через вікове зниження функції нирок.
Порушення функції нирок. Концентрація триметазидину в крові збільшується у пацієнтів із помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну — 30‑60 мл/хв) та у пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну
Клінічні характеристики.
Показання.
Дорослим триметазидин показаний для симптоматичного лікування стабільної стенокардії за умови недостатньої ефективності або непереносимості антиангінальних препаратів першої лінії.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якого компонента препарату, хвороба Паркінсона, симптоми паркінсонізму, тремор, синдром «неспокійних ніг» та інші рухові розлади, що мають відношення до вищезазначеного; тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Не виявлено взаємодії препарату Триметазидин-Астрафарм з іншими лікарськими засобами, зокрема: з блокаторами β-адренорецепторів, антагоністами кальцію, нітратами, гепарином, гіполіпідемічними засобами, препаратами наперстянки. Триметазидин можна застосовувати у комбінації з кальципарином, антагоністами вітаміну К, ацетилсаліциловою кислотою (аспірином).
Особливості застосування.
Триметазидин може спричиняти або погіршувати симптоми паркінсонізму (тремор, акінезія, гіпертонус м’язів), які слід регулярно досліджувати, особливо у пацієнтів літнього віку. У сумнівних випадках пацієнтів потрібно направляти до невропатолога для відповідних обстежень.
Препарат Триметазиди-Астрафарм не слід застосовувати для купірування нападів стенокардії. Його не слід призначати при нестабільній стенокардії або інфаркті міокарда як первинну терапію на догоспітальному етапі або у перші дні госпіталізації.
У випадку виникнення нападу нестабільної стенокардії на тлі поточної терапії необхідно переглянути стан хвороби пацієнта та відкоригувати лікування (медикаментозну терапію та можливість реваскуляризації).
При появі рухових розладів, таких як симптоми паркінсонізму, синдром неспокійних ніг, тремор, нестійкість ходи, необхідно припинити застосування триметазидину.
Ці випадки мають низьку частоту і зазвичай зникають у більшості пацієнтів протягом 4 місяців після припинення застосування препарату. Якщо симптоми паркінсонізму зберігаються понад 4 місяці після відміни препарату, необхідно звернутися до невропатолога.
Зафіксовані випадки падіння, пов’язані з нестійкістю ходи або артеріальною гіпотензією, особливо у пацієнтів, які отримують антигіпертензивні лікарські засоби (див. розділ «Побічні реакції»).
Необхідно з обережністю призначати триметазидин пацієнтам з групи ризику підвищення його концентрації:
– пацієнтам з помірною нирковою недостатністю (див. розділ «Фармакокінетика» та «Спосіб застосування та дози»);
– пацієнтам літнього віку (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Таким пацієнтам рекомендується проводити моніторинг функціональних показників та при необхідності знижувати дозу.
Інформація щодо застосування препарату при печінковій недостатності відсутня.
Хворим на цукровий діабет корекція дозування препарату не потрібна.
Застосування препарату не впливає на підготовку до анестезії.
Наявність у складі препарату барвника може спричинити виникнення реакцій алергічного типу, включаючи бронхіальну астму, особливо у хворих, які мають алергію на ацетилсаліцилову кислоту.
Наявність у складі препарату барвників [«Азорубін» (кармаїзин) (Е 122), барвник «Жовтий захід FCF» (Е 110)] може спричинити виникнення реакцій алергічного типу, включаючи бронхіальну астму, особливо у хворих, які мають алергію на ацетилсаліцилову кислоту.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
