Вап 20 мкг 1 мл №10 раствор - инструкция, описание, показания, противопоказания, состав

ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
Вап 20
(VAP 20)

Склад:

діюча речовина: алпростадил;

1 ампула містить алпростадилу 20 мкг;

допоміжна речовина: етанол 788 мг.

Лікарська форма. Концентрат для приготування розчину для інфузій.

Фармакотерапевтична група.

Простагландини. Код АТС С01Е А01.

Клінічні характеристики.

Показання.

• Хронічні облітеруючі захворювання артерій III і IV стадій (за класифікацією Фонтейна).

Протипоказання.

• Підвищена чутливість до алпростадилу або інших складових препарату;

• декомпенсована серцева недостатність;

• аритмія різної етіології;

• ішемічна хвороба серця;

• нещодавно перенесений інфаркт міокарда (протягом останніх 6 місяців) або інсульт;

• набряк чи інфільтрація легень (за результатами клінічного чи рентгенологічного дослідження);

• тяжкі хронічні обструктивні захворювання легень;

• набряк легень в анамнезі у хворих на серцеву недостатність;

• венооклюзивні захворювання легень;

• печінкова недостатність (підвищена активність аспартатамінотрансферази, аланінамінотренсферази або гамма-глутамілтрансферази);

• захворювання печінки в анамнезі;

• загроза кровотечі (пацієнти з гострими шлунково-кишковими виразками, політравмами);

• виражена недостатність або стеноз аортального чи мітрального клапана;

• неконтрольовані коронарні захворювання серця;

• одночасне застосування із судинорозширювальними та антикоагулянтними засобами;

• загальні протипоказання для інфузійної терапії, такі як серцева недостатність у стадії декомпенсації, набряк легень або мозку, функціональні порушення нирок (олігурія), і гіпергідратація.

Спосіб застосування та дози.

Вводять внутрішньовенно. Внутрішньовенно терапію здійснюють за нижченаведеною схемою дозування.

Вміст 1 ампули (20 мкг алпростадилу) препарату розчинити у 50-250 мл 0,9 % розчину натрію хлориду і одержаний розчин вводити внутрішньовенно протягом 2 годин. Ця доза застосовується двічі на день. Альтернативно: 1 раз на день внутрішньовенна інфузія протягом 3 годин 3 ампул (60 мкг алпростадилу), яку розчиняють у 50-250 мл 0,9 % розчину натрію хлориду.

У пацієнтів з порушеною функцією нирок (ниркова недостатність при значеннях креатиніну (> 1,5 мг/дл) внутрішньовенне застосування препарату треба розпочинати з 1 ампули 2 рази на день (2 х 20 мкг алпростадилу), кожна інфузія триває 2 години. Залежно від загальної клінічної картини дозу можна збільшити до вищенаведеної нормальної дози (40-60 мкг алпростадилу на день) протягом 2-3 днів.

Для пацієнтів з нирковою недостатністю та пацієнтів з групи ризику щодо порушення функції серця об’єм інфузії треба обмежити 50-100 мл на день і обов’язково застосовувати пристрої для інфузій.

Після тритижневого курсу лікування треба вирішувати питання про доцільність подальшого застосування препарату. У разі відсутності у пацієнта терапевтичного ефекту лікування треба припинити. Курс лікування не має перевищувати 4 тижнів.

Побічні реакції.

Неврологічні розлади: головний біль, судомний синдром, запаморочення, надмірна стомлюваність, відчуття нездужання, порушення чутливості шкіри та слизових оболонок.

Кардіальні розлади: раптове почервоніння обличчя, шиї, зниження АТ, біль за грудниною, порушення серцевого ритму, атріовентрикулярна блокада; рідко — аритмії, гострий набряк легень або тяжка серцева недостатність.

Шлунково-кишкові розлади: відчуття дискомфорту в епігастральній ділянці, диспептичні прояви: діарея, нудота, блювання.

Порушення з боку опорно-рухової системи: оборотний гіперостоз довгих трубчатих кісток (при тривалому безперервному введенні від 4 тижнів).

Алергічні реакції: шкірні висипання, свербіж; розвиток анафілатичного шоку.

Місцеві реакції: біль, набряк, еритема, порушення чутливості, флебіт (проксимальніше місця внутрішньовенного введення).

Лабораторні показники: лейкоцитоз, лейкопенія, збільшення титру С-реактивного білка, підвищення активності трансаміназ.

Рідко: біль у суглобах, сплутаність свідомості, судоми центрального генезу, пропасниця, озноб, брадипное, артралгії, психоз, ниркова недостатність, анурія. Повідомлялося про декілька випадків розвитку набряку легень і гострої лівошлуночкової недостатності.

Інші: підвищене потовиділення, гіпертермія, набряк кінцівки, у вену якої проводять інфузію.

Побічні ефекти, пов’язані із застосуванням препарату або із самою процедурою катетеризації, зникають після зниження дози або припинення інфузії.

Передозування.

Передозування препарату може проявлятися зниженням артеріального тиску (АТ) і збільшенням частоти серцевих скорочень (ЧСС). Можливий розвиток вазовагальних реакцій, що супроводжуються блідістю шкірних покривів, підвищеним потовиділенням, нудотою і блюванням, що, у свою чергу, може супроводжуватися ішемією міокарда і симптомами серцевої недостатності, а також можливий біль, набряк та почервоніння тканин у місці інфузії.

Лікування симптоматичне. Специфічного антидоту немає.

При симптомах передозування необхідно зменшити дозу препарату або припинити інфузію.

При вираженому зниженні артеріального тиску хворому необхідно надати положення лежачи та припідняти ноги; можна застосовувати симпатоміметики.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Протипоказаний у період вагітності та годування груддю.

Діти. Протипоказаний дітям.

Особливості застосування. Алпростадил можуть призначати тільки лікарі, які мають досвід роботи в ангіології та ознайомлені з сучасними методами безперервного контролю за серцево-судинною системою, за умовою наявності і відповідного обладнання.

Приготовлений розчин рекомендується використовувати безпосередньо після приготування, можливе тимчасове зберігання отриманого розчину не більше 24 годин при температурі від 2 до 8 °С.

У період лікування необхідно контролювати артеріальний тиск і частоту серцевих скорочень, біохімічні показники крові, згортання крові (при порушенні згортання або при одночасному застосуванні з лікарськими засобами, які впливають на систему згортання крові). Під час лікування алпростадилом і протягом 1 дня після припинення лікування пацієнти з ішемічною хворобою серця, нирковою недостатністю (сироватковий креатинін більше ніж 1,5 мг/дл) повинні знаходитись під спостереженням у стаціонарі. Для уникнення гіпергідратації у таких пацієнтів об’єм введеної рідини по можливості не повинен перевищувати 50-100 мл на день.

Необхідне динамічне спостереження за станом пацієнта (контроль артеріального тиску і ЧСС), у разі необхідності – контроль маси тіла, балансу рідини, вимірювання центрального венозного тиску або ЕхоКГ.

У хворих із хронічними облітеруючими захворюваннями артерій нижніх кінцівок інфузійна терапія є необхідною складовою комплексного лікування. Клінічний ефект носить довготривалий характер і може проявлятися з певною затримкою після закінчення курсу лікування.

Флебіт (проксимальніше місця введення), як правило, не є причиною для припинення лікування, ознаки запалення зникають через декілька годин після припинення інфузії або зміни місця введення, специфічного лікування в подібних випадках не потрібно. Катетеризація центральної вени дає змогу знизити частоту проявів даної побічної реакції.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Препарат може впливати на швидкість реакцій при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами, особливо на початку лікування, при збільшенні дози та відміні препарату, а також при одночасному прийомі алкоголю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Алпростадил може підсилювати дію гіпотензивних препаратів, вазодилататорів та антиангінальних засобів. Одночасний прийом алпростадилу із засобами, що впливають на згортання крові (антикоагулянти, антиагреганти), може збільшувати вірогідність кровотеч. У комбінації з цефамандолом, цефоперазоном, цефотетаном та тромболітиками збільшується ризик розвитку кровотечі. Адреноміметики – епінефрин, норепінефрин — знижують вазодилатуючий ефект.

Необхідно враховувати, що взаємодія лікарських засобів можлива і в тому випадку, коли вищенаведені засоби застосовували незадовго до початку терапії препаратом.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Аналог природного ПГЕ1 (простагландину Е1), чинить судинорозширювальну (на рівні артеріол, прекапілярних сфінктерів, м’язових артерій), антиагрегантну та ангіопротекторну дію. Збільшує мікроциркуляцію та периферичний кровообіг, сприяє відкриттю колатеральних судин. Зменшує загальний периферичний судинний опір, артеріальний тиск, рефлекторно збільшує частоту серцевих скорочень, що призводить до зростання хвилинного об’єму крові.

Покращує реологічні властивості крові, сприяє підвищенню еластичності еритроцитів і зменшує адгезію/агрегацію тромбоцитів. Чинить фібринолітичну дію. Стимулює гладку мускулатуру кишечнику, сечового міхура та матки; пригнічує секрецію шлункового соку.

Фармакокінетика. Алпростадил – синтетичний аналог природного простагландину Е1 з коротким періодом напіввиведення Т1/2 (близько 10 с). При внутрішньовенному введенні метаболізується в легенях (при одноразовому пасажі до 60-90%). У результаті ферментативного окисленя утворюються біологічно активні метаболіти: 15-кето-PgE1, 15-кето-13,14-дигідро-РgЕ1 та 13,14-дигідро- ПГЕ1 (ПГЕЛ). Кето-метаболіти володіють більш низьким порівнянно з алпростадилом біологічним ефектом, метаболіт ПГЕЛ має порівнянну з ПГЕ1 дію. ПГЕЛ діє довше, його Т1/2 становить близько 1 хв (альфа-фаза) та 30 хв (бета-фаза). Цілком імовірно, що фармакодинамічний ефект в основному зумовлений саме цим біологічно активним стабільним метаболітом. Основні метаболіти виводяться нирками — до 88% та кишечником – 12 %.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина з характерним запахом етанолу.

Несумісність. Невідома.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання. Зберігати при температурі від 2 до 8 °C (в холодильнику), в захищеному від світла місці.

Упаковка. Концентрат для приготування розчину для інфузій 20 мкг/мл.

По 1 мл в ампулах коричневого нейтрального скла (тип I Рh. Еur.) з кільцем білого кольору.

По 5 або 10 ампул в картонній упаковці зі спеціальним тримачем для ампул.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. БЕГ Хеалф Кер ГмбХ, Німеччина.

Місцезнаходження. Амтсгеріхтсштрассе 1-5, Д-35423, Ліх, Німеччина.

Виробник. Дрем Фарма ГмбХ, Австрія.

Місцезнаходження. Хіетзінгер Хауптштрасе, 37/2, 1130 Відень, Австрія