Ларнамин 3 г/5 г №30 гранулы — Инструкция по применению
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
ЛАРНАМІН®
(LARNAMIN)
Склад:
діюча речовина: L-орнітину-L-аспартат;
1 саше містить L-орнітину-L-аспартату в перерахуванні на 100 % речовину – 3 г;
допоміжні речовини: кислота лимонна безводна, ароматизатор апельсин, ароматизатор лимон, сахарин натрію, натрію цикламат, жовтий захід FCF (Е 110), повідон, мальтит (Е 965).
Лікарська форма. Гранули для орального розчину.
Основні фізико-хімічні властивості: суміш гранул різного розміру білого та оранжевого кольорів.
Фармакотерапевтична група.
Препарати, що застосовуються при захворюваннях печінки, ліпотропні речовини. Гепатотропні препарати. Код АТХ А05В А.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
In vivo дія L-орнітину-L-аспартату зумовлена амінокислотами, орнітином та аспартатом, здійснюється за допомогою двох ключових методів детоксикації аміаку: синтезу сечовини і синтезу глутаміну.
Синтез сечовини відбувається в навколопортальних гепатоцитах, де орнітин виступає як активатор двох ферментів: орнітину карбамоїлтрансферази і карбамоїлфосфату синтетази, а також як субстрат для синтезу сечовини.
Синтез глутаміну відбувається в навколовенозних гепатоцитах. Зокрема, за патологічних умов, аспартат і дикарбоксилат, включаючи продукти метаболізму орнітину, абсорбуються в клітинах і використовуються там для зв’язування аміаку у формі глутаміну.
Глутамат – це амінокислота, яка зв’язує аміак як за фізіологічних, так і патологічних умов. Отримана амінокислота глутамін представляє собою не лише нетоксичну форму для виведення аміаку, але й активує внутрішньоклітинний обмін глутаміну.
За фізіологічних умов орнітин і аспартат не лімітують синтез сечовини.
Експериментальні дослідження на тваринах показали, що властивість L-орнітину-L-аспартату знижувати рівень аміаку зумовлена прискореним синтезом глутаміну. В окремих клінічних дослідженнях було показано це поліпшення відносно розгалуженого ланцюга амінокислот/ароматичних амінокислот.
L-орнітину-L-аспартат швидко абсорбується і розщеплюється на орнітин і аспартат. Період напіввиведення обох амінокислот короткий – 0,3-0,4 години. Частина аспартату виводиться з сечею у незміненому вигляді.
Фармакокінетика.
Не досліджувалась.
Клінічні характеристики.
Показання.
Лікування супутніх захворювань і ускладнень, спричинених порушенням детоксикаційної функції печінки (наприклад при цирозі печінки) із симптомами латентної або вираженої печінкової енцефалопатії.
Протипоказання.
Гіперчутливість до L-орнітину-L-аспартату або до будь-якої з допоміжних речовин.
Тяжкі порушення функції нирок (хронічна або гостра ниркова недостатність). При рівні креатиніну вище 3 мг/100 мл Ларнамін® не застосовувати.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Дослідження щодо взаємодії не проводилися. Дані відсутні.
Особливості застосування.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Дані щодо застосування Ларнаміну® в період вагітності відсутні. Дослідження на тваринах із застосуванням L-орнітину-L-аспартату для вивчення його токсичного впливу на репродуктивну функцію не проводилися. Отже, застосування Ларнаміну® в період вагітності слід уникати.
Однак якщо лікування препаратом Ларнамін® у період вагітності вважається необхідним за життєвими показаннями, лікарю слід ретельно зважити співвідношення можливого ризику для плода/дитини та очікуваної користі для матері.
Невідомо, чи проникає L-орнітину-L-аспартат в грудне молоко. Тому слід уникати застосування препарату в період годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Внаслідок захворювання здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами може бути погіршена під час лікування L-орнітину-L-аспартатом, тому слід уникати таких видів діяльності у період лікування.
Спосіб застосування та дози.
Вміст 1-2 саше Ларнаміну® розчинити і приймати до 3 разів на добу.
Саше Ларнаміну® розчинити у великій кількості рідини (наприклад у склянці води або соку) і приймати під час або після прийому їжі.
Тривалість лікування визначає лікар залежно від клінічного стану хворого.
Діти.
Досвід застосування дітям обмежений, тому препарат не слід застосовувати у педіатричній практиці.
