Глюталит 300 мг №20 капсулы — Инструкция по применению
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
ГЛЮТАЛІТ
(GLUTALIT)
Склад:
діюча речовина: літію γ-гідроглутамінат;
1 капсула містить літію γ-гідроглутамінату (у перерахуванні на 100 % суху речовину) – 300 мг;
допоміжні речовини: крохмаль картопляний, магнію стеарат;
до складу капсули входить: желатин, титану діоксид (Е 171).
Лікарська форма. Капсули.
Основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули з кришечкою і корпусом білого кольору. Вміст капсул – порошок білого або майже білого кольору з легким запахом.
Фармакотерапевтична група. Психолептичні засоби. Антипсихотичні засоби. Препарати літію.
Код АТХ N05A N01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Іони літію змінюють транспорт іонів натрію у нейронах, збільшують внутрішньоклітинне дезамінування норадреналіну, що зменшує його вільну кількість, збільшують чутливість нейронів до дії дофаміну. Глутамінат у значних кількостях міститься у мозковій тканині і бере участь у процесах переамінування і зв’язування аміаку, який значно підвищує терапевтичний ефект іонів літію. Внаслідок цього препарат має виражений нормотимічний ефект.
Фармакокінетика.
Препарат добре всмоктується з тонкого кишечнику та рівномірно розподіляється в організмі. Проходить через гематоенцефалічний бар’єр і плаценту, проникає у грудне молоко. Виділяється нирками шляхом фільтрації, 4/5 введеної дози реабсорбується. Період напіввиведення становить приблизно 24 години. При зменшенні надходження іонів натрію в організм спостерігається збільшення періоду напіввиведення літію.
Клінічні характеристики.
Показання.
- Лікування маніакальної фази біполярних афективних розладів та профілактика їх рецидивів;
- профілактика депресії у пацієнтів з уніполярними афективними розладами.
Протипоказання.
- Підвищена чутливість до компонентів препарату;
- тяжкі серцево-судинні захворювання з явищами декомпенсації та порушеннями провідності міокарда, синдром Бругада (у т.ч. в сімейному анамнезі);
- дисфункція щитовидної залози;
- гіпонатріємія (у т.ч. при низьконатрієвій дієті, зневодненні, хворобі Аддісона);
- тяжкі порушення функції нирок, ниркова недостатність.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Взаємодії, які підвищують концентрацію літію в крові і ризик токсичності:
· будь-які препарати, що можуть призвести до порушення функції нирок – можливе зростання рівня літію в крові і розвиток пов’язаної з цим токсичності. Якщо застосування препарату неможливо уникнути, бажано стежити за рівнем літію в крові і при необхідності адаптувати його дозу;
· антибіотики (метронідазол, тетрациклін, ко-тримоксазол, триметоприм) – симптоми літієвої інтоксикації можуть виникати і при низькому рівні літію в крові при застосуванні з ко-тримоксазолом або триметопримом;
· нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) (у т.ч. селективні інгібітори ЦОГ-2) – слід частіше контролювати рівень сироваткового літію на початку/при відміні застосування НПЗП;
· інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), блокатори рецепторів ангіотензину;
· сечогінні засоби (у т.ч. рослинні препарати) – можливе зниження ниркового кліренсу літію, розвиток гіпонатріємії та, як наслідок, розвиток літієвої інтоксикації. Застосування діуретиків (особливо тіазидних) є небезпечним, і його слід уникати. Вважається, що петльові діуретики (наприклад, фуросемід і буметанід) менше впливають на підвищення рівня літію в крові; перед їх призначенням дозу літію слід зменшити;
· препарати, що впливають на електролітний баланс, у т.ч. стероїди, можуть змінювати екскрецію літію, і тому подібних комбінацій слід уникати.
Взаємодії, які зменшують концентрацію літію в крові (за рахунок збільшення ниркового кліренсу літію) – ризик зниження його ефективності:
· ксантини (теофілін, кофеїн);
