Вендиол 0,06 мг/0,015 мг №28 таблетки - инструкция, описание, показания, противопоказания, состав

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ВЕНДІОЛ

 (VENDIOL)

Склад:

діючі речовини: гестоден, етинілестрадіол;

1 активна таблетка містить 0,060 мг гестодену (мікронізованого) та 0,015 мг етинілестрадіолу (мікронізованого);

допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна (тип 112), калію полакрилін, магнію стеарат;

плівкова оболонка: опадрай ІІ жовтий 31К32378, лактози моногідрат, гіпромелоза  (тип 2910), титану діоксид (Е 171), триацетин, барвник хіноліновий жовтий (Е 104);

1 таблетка плацебо містить:

діючі речовини: відсутні;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактоза безводна, крохмаль кукурудзяний прежелатинізований, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний;

плівкова оболонка: опадрай ІІ зелений 85F21389, спирт полівініловий, титану дiоксид         (E 171), макрогол 3350, тальк, барвник індигокармін (Е 132), барвник хіноліновий жовтий (Е 104), барвник заліза оксид чорний (Е 172), барвник жовтий захід (Е 110).

Лікарська форма.  Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості:

активні таблетки: круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою жовтого кольору;

гравірування з одного боку: «G43», інша сторона без гравіювання;

таблетки плацебо: круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою зеленого кольору, діаметр ‒ близько 6 мм.

 

Фармакотерапевтична група. Гормональні контрацептиви для системного застосування. Прогестагени та гестагени, фіксовані комбінації. Код АТХ G03А А10.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Монофазний комбінований пероральний контрацептив.

Індекс Перля з урахуванням некоректного застосування: 0,24 (21521 цикл), 95 % довірчий інтервал 0,04-0,57.

Контрацептивний ефект препарату Вендіол забезпечується трьома взаємодоповнюючими механізмами:

— вплив на гіпоталамо-гіпофізарну систему шляхом пригнічення овуляції;

— підвищення вʼязкості цервікального слизу робить її відносно непрохідною для сперматозоїдів;

— вплив на ендометрій погіршує умови для імплантації плідного яйця.

Фармакокінетика.

Етинілестрадіол

Всмоктування

Перорально прийнятий етинілестрадіол швидко і повністю всмоктується. Після прийому 15 мкг максимальна сироваткова концентрація 30 пг/мл досягається в інтервалі                 1-1,5 години. Етинілестрадіол зазнає ефекту першого проходження через печінку з великою індивідуальною варіабельністю. Абсолютна біодоступність становить приблизно 45 %.

Розподіл

Уявний обʼєм розподілу етинілестрадіолу становить 15 л/кг, причому зв’язування з білками плазми крові становить приблизно 98 %. Етинілестрадіол індукує синтез глобуліну, що звʼязує статеві гормони (ГЗСГ) і кортикостероїдзвʼязуючого глобуліну (КЗГ) у печінці. У процесі лікування із застосуванням 15 мкг етинілестрадіолу концентрація ГЗСГ у плазмі крові збільшується з 86 до 200 нмоль/л.

Метаболізм

Етинілестрадіол повністю метаболізується (плазмовий кліренс метаболітів становить приблизно 10 мл/хв/кг). Метаболіти виводяться із сечею (40 %) і калом (60 %).

Виведення

Період напіввиведення етинілестрадіолу становить приблизно 15 годин. Лише невелика частина етинілестрадіолу виводиться у незміненому вигляді. Метаболіти етинілестрадіолу виводяться з організму з сечею і жовчю у співвідношенні 4/6.

Рівноважний стан

Рівноважний стан досягається у другій половині циклу, коли сироваткові концентрації етинілестрадіолу підвищуються в 1,4 ‒ 2,1 раза.

Гестоден

Всмоктування

Перорально прийнятий гестоден швидко і повністю всмоктується. Абсолютна біодоступність становить близько 100 %. Після прийому одноразової дози 60 мкг максимальна сироваткова концентрація 2 нг/мл досягається приблизно через 1 годину. Концентрація у плазмі крові сильно залежить від рівня ГЗСГ.

Розподіл

Уявний обʼєм розподілу становить 1,4 л/кг після прийому одноразової дози 60 мкг. 30 % гестодену звʼязується з альбуміном плазми крові, від 50 до 70 % звʼязується з ГЗСГ.

Метаболізм

Гестоден повністю метаболізується. Метаболічний кліренс становить близько 0,8 мл/хв/кг після одноразового прийому 60 мкг. Неактивні метаболіти виділяються з сечею (60 %) і калом (40 %).

Виведення

Очікуваний період напіввиведення становить близько 13 годин. Період напіввиведення збільшується до 20 годин, якщо гестоден застосовувати разом з етинілестрадіолом.

Рівноважний стан

Після повторного прийому комбінації гестоден/етинілестрадіол сироваткові концентрації підвищуються у 2 ‒ 4 рази.

Клінічні характеристики.

Показання.

Гормональна пероральна контрацепція.

Приймаючи рішення про призначення Вендіолу, необхідно враховувати поточні фактори ризику для окремої жінки, особливо фактори ризику венозної тромбоемболії (ВТЕ), і те, наскільки високим є ризик ВТЕ при застосуванні Вендіолу порівняно з іншими комбінованими гормональними контрацептивами (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»).

Протипоказання.

Комбіновані гормональні контрацептиви (КГК) не слід застосовувати в нижченаведених випадках. При появі будь-якого з цих станів під час застосування КПК слід негайно припинити його прийом.

— підвищена чутливість до діючих речовин або до будь-якої з допоміжних речовин (див. розділ «Склад»);

— наявність або ризик венозної тромбоемболії (ВТЕ);

• венозна тромбоемболія – наявна ВТЕ (застосування антикоагулянтів) або ВТЕ в анамнезі (наприклад, тромбоз глибоких вен [ТГВ] або тромбоемболія легеневої артерії [ТЕЛА]); відома спадкова або набута схильність до венозної тромбоемболії, наприклад, резистентність до активованого протеїну С (АПС, у тому числі фактор V Лейдена), недостатність антитромбіну-III, недостатність протеїну C, недостатність протеїну S;
• значне хірургічне втручання з тривалою іммобілізацією (див. розділ «Особливості застосування»);
• високий ризик венозної тромбоемболії, внаслідок наявності множинних факторів ризику (див. розділ «Особливості застосування»);

— наявність або ризик артеріальної тромбоемболії (АТЕ);

• артеріальна тромбоемболія – наявна артеріальна тромбоемболія, артеріальна тромбоемболія в анамнезі (наприклад, інфаркт міокарда) або продромальний стан (наприклад, стенокардія);
• цереброваскулярна хвороба – наявний інсульт, інсульт в анамнезі, продромальний стан (наприклад, транзиторна ішемічна атака (ТІА);
• відома спадкова або набута схильність до артеріальної тромбоемболії, наприклад, гіпергомоцистеїнемія та антифосфоліпідні антитіла (антикардіоліпінові антитіла, вовчаковий антикоагулянт);
• мігрень з вогнищевими неврологічними симптомами в анамнезі;

• високий ризик артеріальної тромбоемболії внаслідок множинних факторів ризику (див. розділ «Особливості застосування») або наявності будь-якого з зазначених нижче серйозних факторів ризику:

— цукровий діабет із судинними ускладненнями;

— тяжка артеріальна гіпертензія;

— тяжка дисліпідемія;

— наявність злоякісного новоутворення молочних залоз або підозра на нього;

— карцинома ендометрія або наявність будь-якої іншої естрогензалежної пухлини чи підозра на неї; наявність пухлин печінки (доброякісних або злоякісних) або такі пухлини в анамнезі, тяжкі захворювання печінки (поки функція печінки не відновиться);

— тяжка ниркова недостатність або гостра ниркова недостатність;

— кровотеча з піхви неясної етіології;

— наявність панкреатиту або панкреатит в анамнезі, якщо він пов’язаний з тяжкою гіпертригліцеридемією.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Взаємодія між пероральними контрацептивами та іншими лікарськими засобами може призвести до проривної кровотечі та/або  зниження контрацептивного ефекту. Наступні взаємодії були описані в літературі.

Вплив КПК на інші препарати: пероральні контрацептиви можуть заважати метаболізму інших препаратів. Відповідно, концентрації у плазмі та тканинах можуть або збільшуватися (наприклад, циклоспорин), або зменшуватися (ламотриджин) (див. абзац нижче: ламотриджин).

Нерекомендовані комбінації

Індуктори печінкових мікросомальних ферментів: антиконвульсанти (фенобарбітал, фенітоїн, примідон, карбамазепін, топірамат, бозентан, фосфенітоїн та окскарбазепін); рифабутин; рифампіцин; гризеофульвін; препарати, що містять звіробій продірявлений (Hypericum perforatum).

Знижують ефективність контрацептива шляхом підвищення метаболізму у печінці під час лікування та протягом одного циклу після лікування. Бажано застосовувати інший негормональний метод контрацепції.

Ритонавір: ризик зниження ефективності контрацептива внаслідок зниження рівня естрогену. Слід застосовувати негормональну контрацепцію.

Модафініл: ризик зниження ефективності контрацептива під час лікування та протягом одного циклу після лікування модафінілом.

Ламотриджин

Одночасне застосування КПК та ламотриджину знижувало рівень ламотриджину приблизно вдвічі. Ця взаємодія може бути повʼязана з естрогеновим компонентом, оскільки вона не виникає з прогестагенами у випадку, якщо їх застосовувати окремо. Для пацієнтки, яка вже лікується ламотриджином, може знадобитися ретельний клінічний моніторинг та можлива корекція дозування на початку та при припиненні прийому КПК. І навпаки, не слід розпочинати з застосування пероральної контрацепції при титруванні ламотриджину. У випадку необхідності одночасного призначення ламотриджину і КПК слід детально ознайомитися з інформацією щодо застосування ламотриджину.

Пацієнткам, які отримують Вендіол, не слід одночасно застосовувати продукти/ лікарські засоби, що містять звіробій продірявлений (Hypericum perforatum), оскільки це може призвести до втрати контрацептивного ефекту. Повідомляли про проривні кровотечі та непередбачені вагітності.

Звіробій продірявлений за рахунок ферментної індукції збільшує кількість ферментів, які метаболізують лікарські засоби. Ефект індукції ферменту може тривати принаймні            1-2 тижні після закінчення лікування звіробоєм продірявленим (Hypericum perforatum).

Лабораторні дослідження

Прийом контрацептивних стероїдів може впливати на результати деяких лабораторних досліджень, включно з біохімічними показниками функції печінки, нирок, щитовидної залози, надниркових залоз, рівнем транспортних білків у плазмі крові, таких як кортикостероїдзв’язуючий глобулін, ліпопротеїновими фракціями, показниками вуглеводного обміну і параметрами системи згортання крові. Зміни зазвичай не виходять за межі норми.

Особливості застосування.

З обережністю

У разі наявності у жінки будь-якого зі станів або факторів ризику, вказаних нижче, слід обговорити з пацієнткою доцільність застосування препарату Вендіол. У разі погіршання стану або появи будь-яких із вказаних нижче симптомів або факторів ризику жінці рекомендується порадитися зі своїм лікарем, який прийме рішення стосовно того, чи потрібно перервати прийом препарату Вендіол.

Порушення кровообігу.

Ризик венозної тромбоемболії (ВТЕ)

Застосування будь-якого комбінованого гормонального контрацептива (КГК) підвищує ризик венозної тромбоемболії (ВТЕ) порівняно з відсутністю застосування. Препарати, що містять левоноргестрел, норгестимат або норетистерон, пов’язані з нижчим ризиком ВТЕ. Інші препарати, такі як Вендіол, можуть бути пов’язані з удвічі більшим рівнем такого ризику. Рішення про застосування будь-якого препарату замість лікарського засобу з більш низьким ризиком розвитку ВТЕ слід приймати тільки після обговорення з пацієнткою, щоб переконатися, що вона розуміє ризик ВТЕ при застосуванні комбінованого гормонального контрацептива (КГК), усвідомлює вплив існуючих факторів ризику на імовірність виникнення ВТЕ, а також те, що ризик ВТЕ є найвищим протягом першого року застосування препарату. Існують також деякі свідчення того, що цей ризик збільшується при повторному призначенні КГК після перерви у застосуванні протягом 4 тижнів або довше.

Приблизно у 2 зі 10000 жінок, які не застосовують КГК і не є вагітними, розвивається ВТЕ протягом одного року. Тим не менше, у будь-якої окремої жінки ризик може бути набагато вищим, залежно від існуючих факторів ризику (див. інформацію нижче).

За оцінками, у 9-12 жінок з 10 000, які застосовують КГК, що містять гестоден, розвивається ВТЕ протягом одного року; це можна порівняти з близько 6 випадками у жінок, які застосовують КГК, що містять левоноргестрел.

В обох випадках частота ВТЕ на рік є нижчою, ніж частота ВТЕ, очікувана під час вагітності або у післяпологовий період.

ВТЕ може призводити до летальних наслідків у 1-2 % випадків.